Обожнювана Путіним «Комсомольская правда» пише про «судний день для Києва». Пише барвисто, з насолодою: «Москва нарешті зважилася діяти не лицарською шпажкою, а всією ведмежою лапою». Пише, зверхньо прикидаючи, «що змінить російський удар відплати по критичній інфраструктурі України...». «Отримайте, можна не розписуючись» «Росія надто довго, надто терпляче попереджала Київ та Захід про «червоні лінії», переступити які - означало розбудити в російському ведмеді ведмедя. Москва ніби намагалася колупати бандерівський мурашник лицарською шпажкою, щоб не дай Бог жодна людина, непричетна до нацистських батальйонів і режиму випадково не постраждала. А у відповідь мчало улюлюкання, санкції та удари натовськими гаубицями по Донецьку, Херсону... По російських містах», - поспіхом пише «КП», немов боячись, що її «російські» Донецьк і Херсон завтра вже такими не будуть. «КП» зловтішається, що кияни «світилися від радості в день теракту на Кримському мосту» і виносить свій пафосний вирок: «От із Кримським мостом було вже за межею. У цей раз обіцяти відплату і нічого не робити Росія вже не могла. Виховувати і не ставити в кут того, що зарвалося - тільки розпалювати його апетит до нових витівок. За терактом завжди повинен слідувати удар по лігві терористів - удари по Україні». І додає подробиць: «10.10.2022 стало датою найпотужнішого з початку спецоперації удару по Україні. Ракети летіли прямо по найбільшим містам - Києву, Харкову, Львову, Одесі, Кривому Рогу... Точково вибиваючи інфраструктуру - зв'язок, електрика. І спростовуючи браваду Зеленського, що «калібри» у Росії скінчилися. Близько 200 ракет за один ранок забезпечили удари по Україні та вибухи у Києві. Отримайте, можна не розписуючись. Усі вже все зрозуміли». Ну а далі треба налякати сильніше і поставити перед вибором: «Пара тижнів таких атак, коли Росія може забезпечити вибухи у Києві, і Україна може бути вбита у кам'яний вік, залишившись без світла, води, тепла та інтернету. Після чого українці почнуть питати свою владу – а, може, вистачить? Чи потрібні теракти проти Росії, після яких у руїнах виявляється Україна? Може, час здаватися чи домовлятися?». Ну і НАТО треба вколоти: «І удари відплати по Києву - це і попередження НАТО. Не дражніть, не заривайтеся, інакше ракети знайдуться і для вас, тільки серйозніше - «Кинджали» з «Посейдонами». «Хтось скаже – на удар по своїй критичній інфраструктурі Україна може відповісти новими терактами. І градус протистояння лише зросте. Відповідь на ці побоювання (загалом резонні) проста – нові українські теракти обов'язково були б, якби Росія не відповіла. У будь-якому разі перебіг спецоперації з цього дня вже буде іншим. Ми побачили, що Україна відчула, а Захід усвідомив, що Москва здатна діяти жорстко. Не шпажкою, а всією ведмежою лапою», - впивається путінська «Комсомолка». «Жирна червона лінія» Ще один путінський шанувальник – «Московский комсомолець» - розмірковує про «секрет російських червоних ліній». «У чому головний секрет російських червоних ліній? Відповіді немає, але є версія, - пише «МК». - Очевидно, що існує якась головна, можливо, навіть не червона, а таки «алая» лінія - інакше б СВО не почалася. А просто червоні - тут уже хто будь на що здатний, розбрід, хитання і порожні погрози. У разі, коли країна веде бойові дії, це навіть не сумно, а смертельно небезпечно. Спочатку червоними лініями були постачання західного озброєння Україні. Вимовлялися грізні слова: «сторона конфлікту», «законні військові цілі»... І ось уже американські «Хаймарси», французькі «Цезарі» і навіть молодоєвропейські «Сусанни» б'ють по наших позиціях та мирних містах Донбасу». На переконання «МК», «червону лінію у вигляді «ударів територією Росії» здуло давним-давно гвинтами бойових українських гелікоптерів, які здійснили наліт на Бєлгород. Тому на фразу «удари по території приєднаних регіонів розцінюватимуться, як удари по території Росії» особливо ніхто уваги не звернув». «Жирною червоною лінією був Кримський міст. Звичайно, миттєвої відповіді чекати не варто, але днями ми побачимо, наскільки ця лінія була червоною... Можливо, відповідь належить давати генералу Сергію Суровікіну, який на тижні був призначений командувачем СВО», - припускає «МК», підкреслюючи, що Суровікін «заслужив у Сирії прізвисько «генерал Армагеддон». «Наскільки він зможе заступати за червоні лінії внутрішньоросійської (але антиросійської) еліти, через яку досі ціла українська інфраструктура, а Зеленський спокійно гуляє Києвом? Наскільки йому буде дозволено виправити «ту ситуацію, яку передано»?», - мучить у здогадах «МК». І продовжує: «Загалом відсутність ударів по критичній інфраструктурі, по центрах ухвалення рішень України виглядає так, начебто тут у нас хтось дуже боїться, що це стане червоною лінією для колективного Заходу. Росії (на відміну від України, якій прощають навіть відверті теракти), цього не пробачать, і про переговори можна буде забути. До речі, Зеленський сам себе викреслив із можливого переговорного процесу, підписав указ, що переговори неможливі, доки у Росії президентом є Путін. Хоча це навіть добре – саме відсутність України на переговорах щодо долі України робить їх хоча б теоретично прийнятними». «...Днями був ювілей у Володимира Володимировича. Лукашенко подарував йому трактор - каже, сіятимемо разом. Добре б ще перед цим з російського поля бур'яни видалити і все-таки межу проорати - ту саму червону лінію зробити для всіх зрозумілою та зримою», - туманно робить висновок «МК». «Карета» Зеленського» «Аргументы и факты» з нагоди вирішили «пригадати все» Володимиру Зеленському, тому що переконані, що «ракетна атака, яка послідувала за терористичним актом на Кримському мосту, вивела голову київського режиму із зони комфорту». «АіФ» переконує, що «поки Зеленський займався звичною справою, випрошуючи допомогу у представників західних держав, українські акаунти в соцмережах заповнилися вельми некомпліментарними репліками на його адресу» на сльозливу тему: «Ну що, потанцювали від радості через Кримський мост? Навіщо Зеленському знадобилося злити Путіна? Він поїде, а що буде з усіма нами?». «Відносини Зеленського з власним народом зазнали кількох стадій, – міркує «АіФ», забігаючи далеко назад, як «колишній шоумен впевнено зібрав увесь протестний електорат, зігравши на невдоволенні курсом Петра Порошенка». «...Втім, політичний медовий місяць не тривав довго. Дуже швидко виявилося, що у команді Зеленського присутні відверті «яструби», тоді як прихильники світу були поступово відтіснені на узбіччя. Незважаючи на те, що Росія готова була активно працювати з новим президентом у рамках Нормандського формату, досить швидко стало зрозумілим, що до реалізації Мінських угод президент не прагне. І в Україні, і в Росії Зеленському знаходили виправдання – він, мовляв, не може активно діяти, оскільки перебуває під тиском радикалів», – веде переказ «АіФ». І запевняє, що «початок спеціальної військової операції, що послідував за ядерними загрозами Зеленського, став нижчою точкою для президента України»: «Хаос у Києві, безконтрольна роздача зброї, стрімке просування російських військ - у цей час «миротворець», що не відбувся, сприймався як людина, яка привела Незалежну до катастрофи. І навіть повне взяття під контроль українських ЗМІ не могло придушити хвилю негативу». «Але потім пішли переговори, просування російських військ зупинилося. Зеленський трактував це як свою перемогу і йому почали вірити. Навіть втрата Маріуполя з капітуляцією українських формувань не мала фатальних наслідків для іміджу президента України. А коли реальністю став давно обіцяний український контрнаступ, позиції Зеленського злетіли до неба. В українського обивателя зник страх – не лише міста Західної України, а й Київ забув, що таке сигнали повітряної тривоги. Наростаюча ейфорія створювала українському президентові ореол переможця, який зруйнував Росію. Терористичний акт на Кримському мості став піком цих настроїв. Фотографовані в Києві на тлі листівки з арками мосту, що горять, були впевнені в тому, що Зеленський веде Україну до остаточної і беззастережної перемоги», - докоряє «АіФ». «Але ракетні удари 10 жовтня повернули киян у бомбосховища, а «карету» Зеленського звели до гарбуза. Відкинуті назад, у березень 2022 року, українці почали проклинати того, кого ще добу тому обожнювали», - переконує когось «АіФ». «Брудна бомба» Така собі «Независимая газета» по-серйозному повідомляє, що «Київ підозрюють у підготовці брудної атомної бомби». «Після теракту на Кримському мості, який значно ускладнив транспортне сполучення з півостровом, конфлікт Росії з Україною переходить у нову якість. Зрозуміло, що Київ за підтримки Заходу поставив за мету разом із відвоюванням територій здійснювати масштабні диверсії в глибині РФ. Чи буде у зв'язку з цим запроваджений військовий стан на прикордонних з Україною територіях РФ, поки невідомо», - обережно розпочинає «НГ». Газета цитує лояльні до Кремля Telegram-канали, один з яких, наприклад, вважає, що «виведення з ладу ділянки Кримського мосту майже не вплине на постачання угруповання ЗС РФ під Херсоном і Запоріжжям, яке йде з боку Криму». Щоправда, побоюючись, що «хоч рух по Кримському мосту вже відновлено, українське командування може спробувати провести ще одну аналогічну атаку, щоб повністю вивести з ладу об'єкт і ускладнити становище російських військ». «НГ» зазначає, що «на цьому фоні як цілком логічний крок експерти бачать рішення Кремля про створення Об'єднаного угруповання військ (ОДВ) в районі проведення спецоперації (СВО) в Україні та призначення командувачем нею головкому Повітряно-космічними силами (ВКС) генерал-полковника Сергія Суровікіна». Проте, звертає увагу газета, кандидатура Суровікіна не викликає захоплення у ряду «експертів», цитуючи анекдотичного персонажа – «першого спікера парламенту Новоросії» Олега Царьова. Той заявляє: «Прочитав у Пригожина та Кадирова характеристику нового командувача об'єднаного угрупування ЗС РФ в Україні Суровікіна. Добрі слова написали. Але будьмо чесними. Суровікін призначений наказом Шойгу, не Путіна. Це важливий момент. Тобто він – підлеглий Шойгу. До цього, за чутками, було два командувачі. Зі зрозумілих причин їх зняли з посади. Тільки мені здається, що призначення Суровікіна – це напівміра?». А ось якийсь «військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці» Юрій Неткачов запевняє «НГ», що «рішення про створення ОГВ СВО проведено рішенням Верховного головнокомандувача». «А інакше і бути не повинно. Адже тепер командувачу ОГВ СВО підпорядковуються не лише війська ЗС РФ, а й усі силові структури, які діють у зоні проведення СВО. Тому воно й називається «Об'єднане угруповання», оскільки об'єднує під єдиним командуванням та структури Росгвардії, ФСБ, МВС, МНС тощо. Чому це не було зроблено раніше, мені незрозуміло. Адже ми мали досвід двох конфліктів на Північному Кавказі, і така ОГВ там діяла дуже тривалий час», – розмірковує Неткачов. «За даними Неткачева, Київ продовжує переговори з Великобританією щодо передачі Україні ядерної зброї. Буцімто раніше Лондон негласно обіцяв Києву кілька тактичних ядерних боєприпасів. Але зараз, коли замість Бориса Джонсона прем'єром країни стала Ліз Трасс, переговори забуксували. «Але, за моїми даними, Зеленський дав команду готувати до застосування проти РФ брудної ядерної бомби», - зазначає експерт». «НГ» нагадує, що «брудна бомба - це пристрій для розсіювання радіації». «На відміну від ядерної бомби, яка вивільняє потужну ядерну енергію, такий заряд за допомогою простої вибухової речовини або інших засобів та матеріалів лише розсіює радіоактивні матеріали, заражаючи територію та людей, які отримують дози радіації та можуть загинути. Аналогом шкоди від брудної бомби можна вважати наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Аналогічний ефект може бути отриманий за подальшого бомбардування артилерією ЗСУ енергоблоків Запорізької АЕС», - лякає про всяк випадок «НГ». Огляд підготував Михайло Карпенко, "ОстроВ"
